Ukrainians celebrate Independence Day outside the country. 

This year, millions of Ukrainians celebrate Independence Day far from their homes, scattered worldwide, because of the war. Find out what Ukrainians feel about celebrating this holiday far outside the borders of their native country.

Цьогоріч День Незалежності мільйони українців відзначають далеко від своєї домівки, адже повномасштабна війна розкидала нас по всьому світу. Саме тут, у Вінніпезі, новоприбулі з України та канадці зібрались в цей день разом з нагоди 31 річниці Незалежності. Що відчувають українці, святкуючи це свято далеко за межами рідної країни, дивіться далі в сюжеті.

Кілька сотень людей, всі як один - одягнені у вишиванки та з прапорами в руках. Тут українці зібрались разом аби сказати: “Слава Україні. Слава ЗСУ”.

Святкування розпочинають виконанням Державного Гімну та хвилиною мовчання: так дякують українським військовим, які за свободу України розплатилися власним життям.

Не перестають дякувати українці і Конгресу українців Канади за тепло, підтримку і безмежну допомогу.

За словами президентки цієї організації Джоан, атмосфера свята була дещо сумна через триваючу війну в Україні. Для деяких це було перше святкування після втечі від війни.

“Війна дійсно об’єднала нас. Ми дуже підтримуємо українців, які бігли від війни і обрали Манітобу своїм майбутнім домом. Ми маємо їм допомагати, тому що це не війна проти України, це світова війна. – запевнила Джоан і додала: – Це мав бути святковий день, але на жаль сьогодні день вшанування пам‘яті”.

На концертній програмі виступили й талановиті новоприбулі українці. Ярина та Марія - професійні музикантки, які декілька років грали у найвідоміших українських оркестрах, гастролюючи по всій Європі, а тепер вони у Канаді продовжують поширювати українську музику, культуру. Сьогодні дівчата виконали пісню “Ой у лузі червона калина”, яка з початку повномасштабного вторгнення стала легендарною.

“Це перший рік в моєму житті, коли я святкую День Незалежності не в Україні, не в улюбленому Києві, в якому я жила, навчалась і працювала 10 років. Це насправді дуже незвично. Мікс болю і щастя, зворушення і віри, тому що тобі хочеться бути зараз вдома з рідними, з друзями, – ділиться з нами Ярина.

“Весь біль, який відчувається в душі є в музиці. Це наші емоції, наші почуття. Іноді я граю, а в мене клубок у горлі, – розказує Марія і додає, – Я відчуваю сум всередині, бо зараз ти тут не тому, що ти так хочеш, а через те, що ти змушений був сюди приїхати, тому що ти рятувався від війни. Вдома є близькі тобі люди, яким страшно, які хочуть, щоб ти була в безпеці”.

Вечір завершують розгортанням величезного українського стяга та піснями, прославляючи Батьківщину і захисників України.